Enleo - Незнайомці

Я не знаю твоє ім'я, ти моє
Та ми люди і все життя - розмови
Давай не будем мовчати
Let's go до чиєїсь хати
Бо кожен день, як останній раз

Ще до війни я був самотній і закритий
А зараз розумію - люди то є квіти
Нам буде добре, тільки коли ми ростем разом
Зітрем всю біль, ніби то був сон
Давай посміхатися сонцю в такт
Втечемо від всіх на панельний дах
Заплутаюсь в твоєму волоссі
І неважливо, що ми досі незнайомці

Полонить тіснота
Незнайомці ти і я
Тож цілуй, не гай наш час
Може це в останній раз